iPhone 4S, та і його ідентичний зовні попередник теж – обоє дуже компактні і оснащуються 3,5-дюймовим дисплеєм, хоча жевріла надія на використання в новачку більшого екрану. При цьому конкуруючі Android-смартфони з року в рік зростають як на дріжджах, спочатку пропонуючи 4-дюймовий, потім 4,3-дюймовий дисплей, а зараз з’явилися екземпляри з 4,65-дюймовим екраном і навіть з 5,3-дюймовим.
Ви думаєте, що конкуренти намагаються задавити iPhone своїми розмірами? Цілком можливо, але є й більш цікаві теорії щодо того, чому ж Android-смартфони більші, ніж «яблучний» телефон. Парочку з них обговоримо нижче.
Зараз ми не будемо розглядати ідею того, що Apple спеціально зберігає розміри iPhone приблизно ідентичними, починаючи з релізу першої моделі, тому що цей формат найбільш зручний для використання гаджета в одній руці. Середньостатистичний за розміром палець середньостатистичного користувача легко дотягується до будь-якої частини екрану. Ілюстрація нижче прекрасно демонструє цю теорію:
Давайте поглянемо на питання під іншим кутом. Може бути, виробники просто-напросто змушені збільшувати розмір екрану в своїх смартфонах в силу особливостей рендерингу графічного інтерфейсу в Android? Саме таке припущення зробив засновник інформаційного ресурсу DisplayBlog, Джин Кім (Jin Kim). Він зазначив, що рендеринг графічних елементів інтерфейсу і тексту в Android аналогічний такому в настільних операційних системах, коли все прив’язане до роздільної здатності і щільності точок на дюйм.
У iOS же це реалізовано трохи іншим чином. Збільшення розширення веде до поліпшення чіткості картинки, так як дизайнери Apple спеціально розробили графічні елементи меню під збільшене вчетверо розширення, плюс схожий принцип використовується і в формуванні тексту. З відстані приблизно 30 см людське око не здатне розрізнити окремі пікселі при щільності більше 300 ppi (300 точок на дюйм, у Retina-дисплея – 326 ppi). З урахуванням же того, що всі елементи інтерфейсу iOS були збільшені учетверо, але за рахунок надвисокої щільності точок на дюйм вони зберігають такий же розмір, як і в дисплеї старих iPhone з роздільною здатністю 320х480 пікселів, картинка виходить ніби надрукована на папері.
З Android цей фокус не пройде, там використовуються дещо інші принципи рендерингу інтерфейсу, прив’язані до базового показника, MDPI (Medium DPI), з можливістю варіювання в строго обмежених рамках:
- LDPI: ~ 120DPI
- MDPI: ~ 160DPI
- HDPI: ~ 240DPI
- XHDPI: ~ 320DPI
А ось список всіх «гуглофонів», по ньому добре видно, що компанія чітко дотримується зазначеної вище схеми:
- T-Mobile G1 (він же HTC Dream), діагональ 3,2 дюйми, роздільна здатність – 320х480 пікселів, щільність – 180ppi;
- Nexus One, 3,7-дюйма, 480х800 точок, 252 ppi;
- Nexus S, 4 дюйми, 480х800 пікселів, 233 ppi;
- Galaxy Nexus, 4,65 дюйма, 720х1280 точок, 316 ppi.
Простору для маневрів не багато. Тобто на 3,5-дюймовому дисплеї з роздільною здатністю 320х480 точок інтерфейс буде виглядати ще більш менш нормально. І на 4-дюймовому дисплеї Nexus S з роздільною здатністю 480х800 пікселів і щільністю 233 ppi все теж виглядає непогано, двигунець рендерингу в інтерфейсі Android на це розрахований.
Граничне значення у Galaxy Nexus з його здатністю 1280х720 пікселів і щільністю 316 ppi, але щоб елементи інтерфейсу і зони натискань не стали зовсім дрібними, довелося збільшити діагональ до 4,65 дюймів. З щільністю понад 320 ppi і розмірами екрану до 4 дюймів Android не впорається, відзначає Кім, елементи інтерфейсу стануть занадто дрібними. Ці нюанси описані у нещодавно запущеному порталі для розробників Android Design. Його мета – зробити дизайн Android ICS більш гармонійним, щоб інтерфейс віджетів та програм поєднувався з інтерфейсом операційної системи. Apple, до речі, давно використовує подібний метод для OS X і iOS, створивши набір документації Human Interface Guidelines.
Так от, повертаючись до щільності пікселів на дюйм, розглянемо приклад, якою б вона була, якби стандартна діагональ екрану в Android-пристроях залишилася 3,2-дюймового (співвідношення з даними вище зберігається):
- G1: 180,23 ppi
- Nexus One: 291,55 ppi
- Nexus S: 233,24 ppi
- Galaxy Nexus: 458,94 ppi
У G1 все, звісно, добре, у Nexus One елементи інтерфейсу були б дрібнуватими, Nexus S відмінно потрапляє в схему і двигунець рендерингу здатний впоратися з роботою, ну а у Galaxy Nexus все погано і навіть при використанні рівня рендерингу XHDPI елементи інтерфейсу виглядали б мікроскопічними .
Тобто, Google все-таки відповіла на Retina, заклавши рівень рендерингу XHDPI, але при цьому їй довелося піти на збільшення діагоналі дисплея, щоб зберегти розміри елементів графічного інтерфейсу на комфортному рівні. У невеликому діапазоні можливі коливання в діагоналі дисплеїв. Вже анонсовано немало смартфонів з 4,3-дйюмовим екраном і роздільною здатністю 1280х720 пікселів, але елементи інтерфейсу там будуть дрібніші, ніж у Galaxy Nexus і, можливо, користуватись таким гаджетом виявиться трохи менш зручно. Проте і на такі пристрої вам може знадобитись кредит.
Друге досить цікаве припущення відносно великих розмірів Android-смартфонів зробив Джон Грубер (John Gruber) з Daring Fireball. Тут все трохи простіше і це скоріше доповнення до великої теорії Кіма. Існує багато такого роду пристроїв на базі платформи Google, в яких встановлений модуль LTE (модуль підтримки стандарту четвертого покоління стільникових мереж, 4G). Причому всі вони мають пристойних розмірів екрани від 4,3 дюймів і вище (наприклад, в США є варіант Galaxy SII LTE з 4,5-дюймовим дисплеєм). Це не тому, що виробники хочуть виділити підтримку високої швидкості передачі даних в стільникових мережах (якщо порівнювати з 3G, то LTE в рази швидше, а то й на порядок в реальних умовах експлуатації) гігантськими розмірами пристроїв.
Все банально – LTE-чіпсет володіє великими розмірами, плюс він дуже енергоємний, споживає значно більше енергії, ніж 3G-чіпсети. Тобто, потрібно знайти місце на розміщення більших мікросхем і додаткової елементної бази, та ще й акумулятор встановити потужніший. Робити смартфони товстими зараз не модно, от їх і розгортають у плоскі, але широкі і високі «лопати», а маскують це за великими діагоналями екранів.
Ось вам і ще один непрямий натяк на те, що шоста модель iPhone все-таки отримає більший дисплей. Стандарт LTE в США стає все поширеніший і вже фактично вийшов на рівень мереж 3G в 2008 році, коли був випущений iPhone 3G. Apple історично орієнтується на рідний ринок, і якщо вона захоче підтримати LTE, а це важливий момент для подальшої конкуренції, то їй доведеться впроваджувати відповідний модуль в новий iPhone, збільшивши його розміри і виправдавши це установкою більшого дисплея.